Починаючи з ранньої християнської Церкви подія Благовіщення розглядалася як перший акт виконання Богом Своїх обітниць про Христа.

Христос - це грецьке слово, що означає помазаник, слово ж Месія є єврейським і означає те ж саме, що й грецьке. Тому юдеї або євреї називають Господа Месією. Сучасна назва свята Благовіщення (у перекладі з латинської - «сповіщення») стала вживатися в церковному лексиконі через 600-700 років після Різдва Ісуса Христа.

Історія свята Благовіщення на основі першоджерела Слова Божого звучить так: «А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, Благодатна! Господь з Тобою, Ти благословенна між жонами. Вона ж, побачивши його, збентежилася від його слів і стала роздумувати, що б то значило це привітання. І Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога, і ось зачнеш в утробі, і народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великим і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престол Його батька Давида, і буде царювати над домом Якова, а Його царству не буде кінця. »(Євангеліє від Луки, глава 1, вірші 26-33)

Дата свята Благовіщення пов’язується з датою Різдва Христового. Між ними рівно 9 місяців.